Ніж норвезького типу ( "фінка" НКВД). СРСР.
Фінка - легендарна зброя злодіїв і хуліганів - мала свій аналог і перебувала на озброєнні тих, хто з кримінальними елементами боровся. Так звана «фінка НКВД» була розроблена у 1935 році для спецпідрозділів Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС). Варіант «фінського ножа» для радянських правоохоронців виготовлявся на заводі «Труд» в селищі Вача Нижегородської області, що стало причиною ще для одної неофіційної його назви - «Вачинська фінка». Назва ж «ніж норвезького типу» або «ніж шведського типу» виникла через прототип «фінки НКВД» - мисливського ножа, розробленого відомим шведським зброярем Понтусом Хольмбергом. Вачинська фінка фактично була першим радянським бойовим ножем і удостоїлася цілої глави в підручнику «Бойове самбо», виданому для співробітників НКВС у 1940 році. «Фінський (або норвезький) ніж, найбільш поширений по всьому світу, є колючою і ріжучою зброєю рукопашного бою», - йдеться в цьому виданні. «Фінка НКВД», незважаючи на те, що з'явилися вдосконалені аналоги, взяла участь у Другій світовій війні і в багатьох інших конфліктах після неї - адже для співробітників КДБ СРСР вона випускалася до кінця 70-х років минулого століття. До речі, через секретність відомства, до речового забезпечення бійців якого і входив цей клинок, Вачинська фінка оточена величезною кількістю легенд і міфів. Чого про неї тільки не розповідають - і про те, що нею нібито озброювали спецгрупи, створені для ліквідації неугодних радянській владі людей, або про те, що, мовляв, саме нею конвоїри ГУЛАГу безшумно ліквідовували політв'язнів. Один із зразків цієї, оточеної численними чутками зброї, представлений і в запорізькому Музеї історії зброї.
Клинок сталевий прямий, однолеовий, з долом уздовж обушка. Зліва на п'яті нанесене клеймо виробника «з-д ТРУД Вача». Рукоять утворена двома кістяними пластинами, скріпленими з хвостовиком чотирма заклепками. Головка рукояті фігурна, зі скошеним краєм, виготовлена з карболіту. Хрестовина несиметрична. Один кінець хрестовини зігнутий у традиційний спосіб, кінчик іншого обернений на 180 градусів.
Загальна довжина 280 мм, довжина клинка 200 мм, ширина клинка 18 мм.
Запоріжжя, пр-т Соборний, 189 +38-061-239-50-26
Навіть по зібранню холодної зброї читається «особливий шлях» великої (в сенсі «дуже-дуже великої») держави, яку «розумом не зрозуміти» і в яку, чомусь, «потрібно тільки вірити». У цивілізованій Європі перехід від середньовіччя до нового часу датується початком мануфактурного виробництва, поширенням друкарства і Великими географічними відкриттями. До часів відкриття Колумбом Нового Світу (у 1492 р.) всі ці процеси мали значне поширення, і в наступному 1493 році Швайполт Фійоль вже друкував в Кракові книги кириличним шрифтом. А Москва спромоглася на першодрукаря Івана Федорова тільки в 1564 році,і московити й дотепер впевнені, що він винайшов книгодрукування. Середньовіччя Москви почало закінчуватися Петром Великим. Звідси і бердиш початку ХVIII століття - не ритуально-парадна, а цілком бойова зброя. Середньовіччя Московії не закінчилося досі - а як інакше розуміти пристрасть її населення до «збирання земель». І крізь прагнення бути «не гірше за інших» європейців, крізь всі ці шпаги з гравіюванням «Виват царь Петр Алексеевич» (до речі, зроблена все- таки в німецькому Золінгені), проступає євразійська дикість серійно виготовленої на заводі «Труд - ВАЧА» «фінки НКВД ». (Вача, ймовірно, назва річки, оспіваної в пісні В. Висоцького про золотошукача-невдаху: «Вача – это речка с мелью, во глубине сибирских руд ...»). Вершиною всеперемагаючого, самопожираючого «совка», звичайно ж, є чехословацька генеральська шабля, подарована радянському окупанту генералу Зайцеву «за проявленное мужество, гуманное и интернациональное служение делу Социализма». Напевно, російські генерали все ще отримують подібні подарунки, просочені кров'ю дітей Сирії. Але вже ніколи не отримають за «гуманне і інтернаціональне служіння справі ...» на Донбасі! ..
