зразка 1994 р.
Перший український кортик з'явився на світ лише у 1994 році. Його батьком став слюсар Богдан Кіча, місцем виробництва - підприємство «37 СМЗ» Міноборони України. До речі, у 94-му було випущено тільки сто кортиків. Так що, наш експонат сміливо можна назвати одним з перших кортиків України. Адже на його клинку можна побачити таврування «1994» і «37».
Клинок прямий дволезовий, із вузьким долом посередині, ромбічного перетину. З одного боку на п'яті клейма. З іншого боку - «А643».
Рукоять кручена, пластмасова, чорного кольору. Внизу є латунна втулка. Головка рукояті латунна циліндрична, накручується на хвостовик клинка.
Хрестовина латунна, фігурна, у вигляді стилізованих якірних лап, із загнутими вгору потовщеними закінченнями. З внутрішньої сторони розташована кнопка фіксатора кортика в піхвах.
Піхви дерев'яні, покриті чорною шкірою. Прибор піхов латунний, складається з устя, обоймиціта наконечника. На усті із зовнішнього боку зображений Малий герб України, з внутрішньогобоку роза вітрів. На устіі і обоймиці є рухливі кільця для кріплення ременів портупеї.
Загальна довжина 328 мм, довжина клинка 228 мм, ширина 17 мм.
Запоріжжя, пр-т Соборний, 189 +38-061-239-50-26
За радянських часів, коли сама наявність холодної зброї була строго обмежена владою (такий закон, що передбачав покарання обмеженням волі навіть не за виготовлення чи носіння, а тільки за володіння холодною зброєю, окрім СРСР був ще у васальній, окупованій Чехословаччині), морський та авіаційний кортики були єдиним винятком, залишаючись у сім'ї військовослужбовця. Зі зброї для рукопашної сутички в тісних приміщеннях, кортик перетворився у символ, у зброю престижу, яка урочисто вручається новому офіцерові разом з погонами. Багато країн (і Україна в їх числі) мають нагородні кортики, які більш багато оздоблені за «табельні», і несуть складну історичну символіку.